НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

Методичні рекомендації щодо викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

 

Головною метою вивчення навчального предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітніх навчальних закладах залишається виховання в шкільної молоді високої читацької і загальної культури, естетичного смаку шляхом залучення її до найвищих досягнень світової літератури та культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, сприяння формуванню в учнів  уявлень про єдність світового літературного, культурного й цивілізаційного процесу і, в той же час, про самобутність національних особливостей його конкретних складових, неповторність внеску до світової скарбниці людства кожної національної літератури, вивчення якої передбачено чинними програмами.

Ця мета реалізується в таких першорядних завданнях:

• формування гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості самостійної, творчої особистості;
• стимулювання інтересу до читання в цілому, відчуття   краси   та   виразності художнього слова;
• плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами;
• ознайомлення з найвизначнішими досягненнями художньої літератури та мистецтва народів світу;
• сприяння виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань учнів;
• формування  читацької  культури,   творчих  здібностей,   критичного  мислення,  навичок аргументованого оцінювання прочитаного;
• підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;
• виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій тощо.

У 2016/2017 навчальному році організація вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України:

• у 5 – 8 класах - Світова література. 5-9 класи./Укладачі: Ніколенко О.М., Онищенко Н.В., Ревнивцева О.В. та ін. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 80с.

• у 9 класі - за програмою: Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів /Автори: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112с.

Відповідно до наказу  МОН України від 29.05.2015 № 585 внесено зміни до вивчення предмета у 8 класі. Збільшено кількість годин (на 1год.)  на вивчення теми «Античність» за рахунок теми «Священні книги людства».

Розділи «Веди», «Коран» спрощено у змісті навчального матеріалу. Теми «Бароко» і «Класицизм» об’єднано в одну тему «Бароко і класицизм», відповідно тему спрощено у змісті навчального матеріалу.

Здійснено заміну двох віршів Дж. Донна на сонет «Щоб мучить мене…». Вірші «Галерник» Л. де Гонгори і «Щоб мучить мене…» Дж. Донна винесено на альтернативне вивчення (1 за вибором учителя).

Тему «Просвітництво» перенесено до 9 класу. Тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.», до якої з 6 класу перенесено повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері.

• у 10 - 11 кла­сах загальноосвітніх навчальних закладів Вивчення зарубіжної літератури здій­снюватиметься за чинними програмами:

·       Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту /Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М.Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова.  – К.: Грамота, 2011;

·       Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова.  – К.: Грамота, 2011;

·       Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям. Профільний рівень /Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н.  Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова.  – К.: Грамота, 2011.

Належна увага має приділятися підтримці й розвитку самостійності учнів у навчанні, їх участі в таких видах діяльності, як проектна й дослідницька. У профільній школі процес навчання орієнтується переважно на активне використання прийомів дослідження, що передбачає  постановку проблеми, організацію дослідження, оформлення і захист  результатів,    самооцінювання. Домінуючою формою спілкування на уроках має бути  діалог -  учителя з учнем, учня – з іншими учнями, творча індивідуальна робота та робота в парах, групова форма навчальної діяльності.

Одним із компонентів допрофільної і профільної підготовки школярів є використання в навчальному процесі курсів за вибором і факультативів:

• Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури.  5 - 7 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ»;
• Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури.  8 - 11 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ».

Звертаємо увагу, що навчальний предмет «Зарубіжна література» викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; високий рівень підготовки вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів  мовою оригіналу.

Оскільки з переважною більшістю художніх текстів на практиці учні  ознайомлюються в перекладах українською мовою, особливу увагу варто звертати на якість цих перекладів.

Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів із зарубіжної літератури, найважливіша інформація про види письмових робіт, кількість і види контрольних робіт, контрольних творів, види контрольних робіт із розвитку мовлення, особливості і структура уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета, їх перевірки й критерії оцінювання  містяться у відповідному методичному листі Міністерства освіти і науки України від 21.08.2010 № 119-580. Там же подано зразки заповнення сторінки  журналу з зарубіжної літератури.


Особливої уваги потребує розвиток творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури.

Завдання вчителя – пробудити інтерес і творчі можливості в школярів, спрямувати їх на заняття науково-дослідною діяльністю, зорієнтувати талановиту молодь на оптимальний вибір наукової проблеми, взяти на себе керівництво пошуковою роботою вихованців. Проблемним полем залишається недостатній рівень професійної підготовки педагогів, які працюють із категорією обдарованих учнів (недосконале володіння психолого-педагогічними знаннями у сфері обдарованості, моделями й технологіями навчання). Через стереотипи, що склалися в системі навчання, такій категорії вчителів досить складно вибудувати професійно-особистісні відносини з обдарованими дітьми в освітньо-виховному процесі. Часто перед учителями-словесниками постає питання: "Як навчити дитину творити? Як розвинути те креативне зернятко, що закладене природою в людину?" Вчені розглядають творчу діяльність учнів як таку, що сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: самостійності у виборі знань, працелюбності, умінню бачити спільне в різних і різне в подібних явищах, розумовій активності. Результатом цього має стати кінцевий продукт творчої діяльності. Наприклад, твір або якесь оригінальне висловлювання. Безперечно, щоб щось створити, потрібно мати певну кількість знань. Дитина спочатку повинна осмислити теоретичний матеріал, а потім пропустити загальне через індивідуальне. Ще Горацій визначив мету творчості так: «По-своєму сказати про загальне».

В основі творчості лежить специфічна мотивація. Це може бути емоційна реакція особистості, потреба в самовираженні, нетрадиційні, а іноді «критичні» ситуації. Така творчість є незапланованою й рідко піддається регуляції. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя.

Можна визначити такі підходи до керівництва творчою діяльністю:

• оволодіння алгоритмами творчого процесу й побудова відповідних моделей різноманітних творчих рішень;
• створення найсприятливіших умов для творчості.

Одним із видів навчання, що спроможне розв’язати задачу творчого розвитку особистості, вважають евристичне, коли учень за допомогою педагога розробляє та реалізує програму свого навчання в єдиному загальноосвітньому процесі. Основу евристичного навчання складають три групи методів: когнітивні (пов’язані з навчанням пізнавати нове), креативні (забезпечують можливість створення власних освітніх продуктів), організаційно-діяльнісні (покликані навчити дітей методам організації та побудови власної траєкторії навчання). Відомо, що здібності й нахили до творчості можна розвинути, поставивши учня в певні умови, за яких він буде вимушений самостійно щось створити. Такими умовами може бути як контрольна робота (твір), так і підготовка роботи до участі в різних конкурсах. Учитель надихає на створення власних текстів, знайомить з вимогами, надає список літератури з теми. Тому гаслом роботи у цьому напрямку можуть стати слова К.Ушинського: «Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити».

Однією з найважливіших ланок роботи вчителя-філолога з обдарованими учнями є підготовка їх до участі у III етапі олімпіади із зарубіжної літератури.

Рівень готовності дітей до такого виду змагань дає можливість обласній методичній службі проаналізувати ефективність системи роботи з обдарованою учнівською молоддю в загальноосвітніх навчальних закладах та визначити шляхи її вдосконалення, провести порівняльні моніторингові дослідження результативності роботи профільних класів та класів з поглибленим вивченням предмета, зробити висновки про творчий характер роботи вчителів, їхні вміння вести пошук та розвивати таланти.

 Відрадно, що кількість учасників та переможців Всеукраїнських олімпіад із зарубіжної літератури, російської мови та літератури є стабільною. Значна заслуга у цьому педагогів, які підготували їх, прищеплюють любов до слова, вчать оригінально, нестандартно висловлювати думки, виховують творчу особистість, стимулюють прагнення до участі в творчих змаганнях.

Звертаємо увагу всіх словесників на вислів: «Немає необдарованих дітей – є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-які здібності, творчі також, потребують розвитку».

У 2015/2016 навчальному році двадцять педагогів Чернівецької області взяли активну участь у польсько-українському проекті «Уроки з підприємницьким тлом», який покликаний розширити можливості формувати підприємницьку компетентність серед учнів  на уроках  зарубіжної літератури, російської мови та отримали сертифікати. Як результат – конспекти уроків із використанням активних методів навчання у формуванні підприємницьких позицій. У подальшому ці педагогічні доробки стануть доступними педагогічній громадськості.

З метою розроблення парадигми шкільної гуманітарної освіти, формування прагнення до професійної майстерності вчителів, упровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій педагоги області є учасниками всеукраїнського експерименту з упровадження науково-педагогічного проекту «Філологічний Олімп».


Пріоритетні завдання методичної роботи у 2016/2017н.р.

Сучасний стан шкільної реформи вносить значні корективи до процесу та психології викладання зарубіжної літератури, який має реалізувати комплекс рівноцінних функцій: естетичну, пізнавальну та виховну.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі завдання:

• по - перше, наблизити методику аналізу художніх творів до принципів особистісно-орієнтованої педагогіки. Ця робота передбачає залучення школярів до цінностей світової культури, взаємодію з національною культурою. Розширення духовного досвіду учня, сприяє розвиткові його індивідуальності, критичному мисленню та культурі і самопрезентації;
• по - друге, у зв¢язку з завданням підготовки молодого покоління до повноцінного функціонування в полікультурному просторі варто широко використовувати можливості курсу щодо виховання толерантності й поваги до національних традицій народів світу;
• по - третє, вдосконалюючи процес вивчення зарубіжної літератури,  особливу увагу слід звернути на роботу із культурологічною змістовою лінією Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;
• по - четверте, під час вивчення літератури необхідно враховувати завдання профілізації школи, яка є значним чинником сучасної шкільної реформи;
• по - п¢яте, у період переходу до нових навчальних планів у викладанні курсу «Зарубіжна література» зростатиме роль інноваційних технологій. Одним із продуктивних напрямів такої роботи має стати використання комп¢ютерної техніки. Це дасть змогу ефективніше розв¢язувати проблему забезпечення вчителя і учня художніми текстами та навчально – методичною літературою, користуючись ресурсами Інтернету;
• По – шосте, пріоритетним напрямком у вивченні зазначеної дисципліни (особливо 5 клас) має стати формування сталого інтересу до читання творів зарубіжних авторів та виховання культури спілкування з книжкою.

Пропонуємо докладно розглянути методичні рекомендації МОНУ щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017навчальному році (Інформаційний збірник МОНУ та фахові журнали).