понеділок, 6 березня 2017 р.

Тиждень української мови

                                 

Заходи по проведенню
Тижня української мови та літератури
 в ШНВК:ЗОШ І –ІІІ ст. №6 -ДНЗ


Дата
Захід
Відповідальні
06.03.17
Хвилинка –веселинка (або літературні цікавинки)
Троян Л.В., учні-старшокласники
07.03.17
1) урочиста лінійка, присвячена пам’яті Т.Г. Шевченку



2) декламування власних віршів учнями, педагогами
Троян Л.В., Андрущенко Н.М.,
Лахоня Ю.М., учениця 11 класу Протасєй Ірина

Бажаючі учні, вчителі
09.03.17
Створення відео на тему «Рідна мова калинова»
Лахоня Ю.М., учні-старшокласники
10.03.17
Літературно-музична композиція «Шевченкове слово продовжує жить. В устах Земляків – гордо звучить».
Троян Л.В., Андрущенко Н.М.,
Лахоня Ю.М.,
Пишко Л.В., учні

понеділок, 19 грудня 2016 р.

Хлопчик-зірка

Твір О. Уайльда починається з розповіді про те, як в лютий мороз два бідних лісоруба заблукали в лісі. Раптом з неба впала надзвичайно яскрава зірка. Один дроворуб приніс додому немовля, яке знайшов у зимовому лісі, на тому місці де впала зірка. На хлопчику було бурштинове намисто і він був загорнутий у плащ із золотими зірками. Його дружина була спочатку проти нахлібника, але потім погодилася і виховала малюка як свого сина. Хлопчик-зірка ріс й виховувалося вкупі з дітьми Лісоруба, їв і пив з ними за одним столом і грався разом з ними. 
З року в рік хлопчик гарнішав, а жителі села тільки дивувалися його красі, бо всі вони були смуглолиці й чорняві, а цей мав личко біле й ніжне, мов вирізьблене зі слонової кістки, і золоті кучері — як пелюстки нарциса, і губи — як пелюстки червоної троянди, і очі — як фіалки, що дивляться в чисту воду струмка. І він стрункий, немов квітка в полі, де не ступала нога косаря. Проте ця врода обернулася йому на шкоду, бо виростав він гордий, себелюбний і жорстокий. Дітьми Лісоруба і всіма іншими сільськими дітьми він гордував, бо ж вони, мовляв, низького походження, а він — шляхетного роду, адже походить від Зірки. Йому було приємно мучити людей і тварин, старого сільського священика він теж не слухав. 
Одного разу хлопчик закидав камінням жебрачку. Дроворуб дав йому ляпаса, а жінку відвів додому, де вона назвалася матір’ю його прийомного сина. Але той не визнав її — заявив, що йому огидно навіть дивитися на неї, і вигнав. Коли він вийшов з дому до хлопчаків, які підтримували його у всіх жорстоких забавах, вони прогнали його з саду, назвавши огидним, як жаба. Подивившись на своє відображення в ставку, він побачив, що дійсно став виродком. Довелося йому відправитися на пошуки своєї матері, щоб попросити у неї вибачення. Важко йому довелося, звірі відмовилися допомагати йому, вони пам’ятали як він їх мучив. А стражники біля воріт міста продали його старому за пляшку вина. 
Старий тримав його в підвалі напівголодним і три рази відправляв хлопчика на цілий день в ліс, який здавався прекрасним гаєм, а насправді був темним і дрімучим. Щоразу він давав завдання принести злиток золота, вперше білого, другий — жовтого, а третій раз — червоного золота. Три рази йому допомагав Заєць, звільнений ним з капкана, і всякий раз він віддавав знайдений злиток прокаженому, що сидів біля воріт міста. Два рази старий сильно бив провинився юнака, а в третій раз в місті його зустріли з почестями, назвавши прекрасним Принцом. 
Розгублений юнак впав у ноги жебрачці-матері, яку він побачив в натовпі, але жінка мовчала. Тоді він став просити допомоги у прокаженого, але коли подивився то побачив своїх батьків — Короля і Королеву. А коли прийшов його час, він сам став королем справедливим і добрим.